Мій рідний край - моя Аджамка
Символіка
  
Географічне положення села
Село Аджамка – одне з найбільших за площею та кількістю населення сіл Кіровоградського району.
Кількість населення - 3 767 чоловік.
Розташоване на Придніпровській височині на відстані 27 км від обласного центру, 240 км від узбережжя Чорного моря ,
335 км - від столиці України , 180 км – від Дніпра.
Його географічні координати – 48 15 пн. ш. та 32 12 сх.д.
Крайньою північною точкою села є Павло-Миколаївка, південною – вулиця П’ятирічки, західною – хутір Вовкове , східною – урочище Бойчиха. Село простяглося долинами річок Аджамка ( на 18,5 км з півночі на південь ) та Чорна ( на 9 км зі сходу на захід).
Сусідніми селами є :
- село Веселівка ( на захід на відстані 7 км );
- село Привілля ( на південний – захід на відстані 3 км, від центру села Аджамки – 9 км);
- село Червоний Яр( на південний схід на відстані 7 км);
- село Новоолександрівка ( на схід на відстані 3 км, від центру Аджамки – 7 км);
Найближча залізнична станція – станція Медерове, віддалена на 9 км, а місто Олександрія – на 52 км.
Транзитна дорога обласного значення Кропивницький-Олександрія пов’язує село з обласним центром та іншими важливими промисловими центрами області та держави.
Історія заснування села
На території теперішньої Аджамки люди жили з давніх-давен. Про це свідчать археологічні знахідки – кам’яні знаряддя доби бронзи
( ІІ тис.до н.е.) та східно-сарматського періоду ( ІV ст. до н.е.) . Все це є твердженням того , що тут жили первісні люди , які користувалися цими знаряддями праці. Також на території Аджамки було знайдено давньоруську зброю.
На початку заснування Нової Запорізької Січі ( 1705 -1740 р.р.) тут існували запорізькі зимівники.
Розлилась наша Аджамка в степовому краї.
Приїжджали козаки і тут зимували.
Все уміли козаки : землю рідну захищати,
Доблесть лицарську кувати, прославлять свої полки.
У 1752 році на місці зимовників поселилися поляки , серби , греки , болгари , росіяни, українці. В 1753 році була заснована друга Аджамка , а тому першу стали називати старою або пікінерною. На початку 1754 року село ввійшло до складу Нової Сербії і названо містечком. В Аджамці в цей час дислокувалась
19 рота Єлисаветградського пікінерного полку, командиром якої був Георгій Аджим , серб, переселенець з Чорногорії.
У 1768 році почалася війна Росії з Туреччиною за вихід до Чорного моря і звільнення південних земель . Вже на початку січня 1769 р. численні орди Кірим-Гірея наблизились до села. Майже все населення було евакуйоване до кріпості Святої Єлизавети та в навколишні ліси. В жорстокому бою загинув Георгій Аджим , на честь якого ( на думку старожилів) село і річка було назване Аджамкою. З поселян , що повернулися в село , Кірим –Гірей після пограбування вимагав викуп . Сплатити поселяни його не змогли. Тоді яничари відібрали 200 кращих дівчат і забрали їх у неволю.
Хан облюбував місцевість для свого тимчасового житла .
Оскільки татари були набожні , при ханському дворі , навіть тимчасовому споруджували мечеть – Хан – Джамі. Очевидно , коли хана з його військом з поселення вигнали , оте Хан-Джамі Аджамі Аджамка й закріпилося за назвою села.
В 1777 році село увійшло до Олександрійського повіту, багаті
землі навколо села були роздані в особисте володіння поміщикам. Поряд із землеробством у містечку розвивалося ремісництво. Налічувалося 110 ремісничих підприємств, 11 крамниць . На ярмарках продавали сукно , полотно, залізо , діжки, рибу…
Гіперпосилання:
Аджамка (село)
Аджамка-forever
Офіційний сайт Аджамської сільської рада
Група "Аджамка патріотична"
Сайт Аджамської ЗШ І-ІІІ ступенів
| 
