Літературно-музичний вечір
Пелюстки старовинного романсу
Провели вчителі
зарубіжної літератури
Аджамської ЗШ І-ІІІ ступенів
Пробігайло А.А
Негода О.І
Подопригорова О.Г
та учні 8-11 класів
Мета: поглибити знання учнів з теми «Романс у літературі»;розвивати творчі здібності, навички виразного читання;виховувати естетичні смаки, найкращі людські якості: любов до прекрасного, патріотизм, людяність.
Обладнання:виставка портретів авторів романсів, твори живопису, виставка стінгазет, музичний супровід, сценічні декорації: гітара, свічки, живі квіти, мультимедійна презентація.
ХІД ЗАХОДУ
(на фоні звучить лірична мелодія «Музыка ангелов»)
1 вед. Дивне це явище – романс. Почуєш – і охопить тебе невимовною ніжністю, сумом, коханням. Він сповнений чарівності та світлого смутку. Зустріч із ним завжди приємна і бажана.
2 вед. І у кого з нас не бринить душа, коли вслухаємось у мудру сердечну пісню, коли чуємо ніжні слова. В такі хвилини хочеться любити і вірити, сподіватися і прощати.
1 вед.Сьогодні у нас з вами є чудова нагода послухати ніжні пісні, звернутися до спогадів і мрій. Ми щиро запрошуємо вас приєднатися до нашого кола, побути разом із нами на вечорі золотого романсу, де прозвучать російські та українські ліричні пісні.
Ліна КОСТЕНКО
ПЕЛЮСТКИ СТАРОВИННОГО РОМАНСУ
Той клавесин і плакав, і плекав
чужу печаль. Свічкигоріликволо.
Старийспівакспівав, як пелікан,
проціджуючимузикукрізьволо.
Вінбувстарий і плакав не про нас.
Той голос був як з іншої акустики.
Але губив під люстрами романс
прекраснихсліводквітлівжепелюстки.
На голови, де, начесолов'ї,
своєгніздощоднязвиваютьбудні,
упав романс, як вінлюбивїї
і говорив слова їйнезабутні.
Вінцей вокал підносив, як бокал.
У ньогобувметелик на маніжці.
Якіськрасуні, всуперечвікам,
до ньогойшли по місячнійдоріжці.
А потімзникламузика. Антракт.
Усімужчини говорили прозою.
Жінкимовчали. Все було не так.
Їм не хотілось пива і морозива.
Старийспівавбезгриму і гримас.
Були слова палкими й несучасними.
О, заспівайтедівчині романс!
Жінкивтомились бути не прекрасними.
Звучить романс «Заметался пожар голубой»
2 вед. А зараз трохи історії. Батьківщиною романсу вважається Іспанія. Саме тут у 13-14 ст. мандрівні поети-співці створили новий музичний жанр. Слово «романс» походить від іспанського слова «романсе», тому що пісні виконувалися романською (іспанською) мовою.
1 вед. З 17 ст. по всій Європі пісні любовного змісту і з чутливою мелодією стали називати красивим іспанським словом «романс». Романс – це твір голосу з інструментальним супроводом, найчастіше гітари або фортепіано.
Звучить романс «Напитись голосу твого»
2 вед. Романс… у нього є лише одна тема – кохання. Все інше: життя і смерть, вічність і час, доля і її удари, самотність і розчарування – тільки в тій мірі, в якій ці категорії людського буття пов’язані з цією головною і єдиною темою.
Звучить романс «Тишина за Рогожской заставою»
Танець «Тримай»
1 вед. Любов до романсу не скороминуща. Він і зараз, як багато років тому, хвилює душі. У 20 столітті в період «срібної доби» відомі російські поети А.Ахматова, М.Цвєтаєва, Б.Пастернак створили справжні шедеври любовної лірики. Ця висока поезія звучить у романсах до відомих нам кінофільмів.
2 вед.Послухайте романси з відомого кінофільму «Іронія долі, або З легким паром».
1 вед.Грустит романс тревожно и светло,
И к вам непостижимо в слове каждом
Приходит откровение само,
Как вы в мою судьбу вошли однажды.
Звучить романс «Мне нравится…»
2 вед. Улюбленим жанром багатьох є міський романс.
Звучить романс «На Тихорецкую состав отправится»
2 вед. Свята і грішна, ніжна і жагуча,
Цнотлива й пристрасна, і сильна, і слабка.
Ти – жінка, неповторна і чарівна,
Ти – жінка, вічно мудра й молода.
1 вед. М’яка і владна, віддана і вільна,
Близька й далека, світла й потайна.
Ти – жінка, жінка – мати і дружина,
Безмежне море доброти й тепла.
2 вед. П’янка і чуйна, ліки і отрута,
Земна й небесна, горда і проста.
Ти – жінка, королева, берегиня,
Мінлива, непізнана, дорога.
Звучить пісня«Тебе це може вбити»
1 вед.На краю поля стояли Любов і Розлука і милувалися молодою парою.
Розлука говорить Любові:
- А давайзакладемося, що я їхрозлучу?
- Любоввідповідає:
- Стривай, дай я зроблю до них всього один підхід, а потімтиможешпідходити до них стільки, скількизахочеш - і тоді ми побачимо, чизможештиїхрозлучити.
2 вед.Розлукапогодилася.
Любовпідійшла до молодої пари, доторкнулась до них, заглянула в їхніочі і побачила, як між ними пробіглаіскра...
Любоввідійшла і каже:
- Тепер твоя черга.
Розлукавідповіла:
- Ні, зараз я нічого не можузробити - зараз їхсерцянаповненілюбов'ю. Я прийду до них пізніше.
1 вед.Минув час. Розлука заглянула в будинок і побачиламолодуматір з немовлям, батька. Розлукасподівалася, щолюбоввжепройшла і тому з надією переступила порігїхньогобудинку. Але, заглянувши в їхніочі, вона побачилаПодяку.
Розлукаповернулась і сказала:
- Я прийду до них пізніше.
2 вед.Минув час, Розлуказновуз'явилася до них - у будинкушумілидіти, з роботиприйшоввтомленийчоловік, матизаспокоюваладітей. Розлукасподівалася, щовжетепер-то вона точно зможеїхрозлучити - адже за цей час і Любов і Подякавже давно повиннібулививітритися з їхсердець. Але, заглянувши в їхніочі, вона побачилаПовагу і Розуміння.
- Я загляну пізніше, - сказала Розлука.
1 вед.Минув час. Зновуприйшла в їхнійдімРозлука. Дивиться вона - дітивжедорослі, сивийбатькопояснюєщосьсвоїмдітям, дружина щосьготує на кухні. Глянула в їхніочі і розчарованозітхнула: вона побачила в них Довіру.
- Я прийдупізніше, - сказала Розлука і вийшла.
2 вед.Минув ще час. ЗаглядаєзновуРозлука в будинок, дивиться, а там бігаютьонуки, білякамінасидить, похнюпившись, старенькажінка.
Розлука дивиться і думаєпро себе:
- Ну от, схоже, мій час настав. Хотіла вона булозазирнутистаренькій в очі, але та встала і вийшла з дому. Розлукапішла за нею. Незабаромприйшла старенька на цвинтар і сілабілямогили. Цебула могила їїчоловіка.
- Схоже, я запізнилася, - подумала Розлука, - час зробив за мене мою роботу.
І Розлука заглянула в заплаканіочістаренької. А в них вона побачилаПам'ять - Пам'ять про Любов, Подяку, Повагу, Розуміння і Довіру ...
Звучить пісня «Скрипка грає»
1 вед.Коли поруч звучить романс, хочеться вірити, що любимо ми і люблять нас. Романс повертає нас на стежки щасливого чи втраченого кохання, нагадуючи, що є такі цінності, якими не можна нехтувати. Романсу ми довіряємо свої найпотаємніші думки, романсу довірилися в усі часи.
Звучить пісня «Вахтерам»
2 вед.Любов… Солодка, мов мед, і гірка, мов полин-трава. Серед ураганів життя і штормів долі можуть розійтися стежки, що тільки-но з’єдналися, навіки розімкнутися руки, що так і не встигли переплестися…
Звучить романс «Очима ти сказав мені: люблю…»
Звучить вірш «Не привыкайте некогда к любви» Эдуард Асадов
Не привыкайте никогда к любви!
Не соглашайтесь, как бы ни устали,
Чтоб замолчали ваши соловьи
И чтоб цветы прекрасные увяли.
И, главное, не верьте никогда,
Что будто все проходит и уходит.
Да, звезды меркнут, но одна звезда,
По имени Любовь, всегда-всегда
Обязана гореть на небосводе!
Не привыкайте никогда к любви,
Разменивая счастье на привычки,
Словно костер на крохотные спички.
Не мелочись, а яростно живи!
Не привыкайте никогда к губам,
Что будто бы вам издавна знакомы,
Как не привыкнешь к солнцу и ветрам
Иль ливню средь грохочущего грома!
Да, в мелких чувствах можно вновь и вновь
Встречать, терять и снова возвращаться,
Но, если вдруг вам выпала любовь,
Привыкнуть к ней как обесцветить кровь
Иль до копейки разом проиграться!
Не привыкайте к счастью никогда!
Напротив, светлым озарясь гореньем,
Смотрите на любовь свою всегда
С живым и постоянным удивленьем.
Алмаз не подчиняется годам
И никогда не обратится в малость.
Дивитесь же всегда тому, что вам -
Заслуженно иль нет, судить не нам, -
Но счастье в мире все-таки досталось!
И, чтоб любви не таяла звезда,
Исполнитесь возвышенным искусством:
Не позволяйте выдыхаться чувствам,
Не привыкайте к счастью никогда.
Танець «Прірва»
1 вед. Ось і підійшов до завершення наш вечір. Для одних це була зустріч зі старими добрими друзями. Для інших – занурення у новий, майже незвіданий світ чарівного романсу.
Хочеться сподіватися, що цей вечір залишить у вас приємні спогади та приверне нових шанувальників жанру.
На фоні музики
2 вед. Не забывайте песен старых,
Они о многом скажут вам,
Их пели под гармонь и под гитару,
И просто так, и просто так.
1 вед. Их разнесло по свету ветром.
Но в наши годы, в наши дни,
Для радости и грусти светлой
Друзьями к нам придут они.
Звучить романс «Я могу тебя очень ждать…»
|